Всесвіт риболовлі
Register
Advertisement
Дніпровська марена

Марена дніпровська, дніпровський вусань (Barbus borysthenicus, білоруською мовою Марона) — прісноводна риба родини Коропових.

Місцеві назви[]

Вусань, на Дніпрі — мирон, рідше марена, на Німані — келб або морський келб. Дрібних самців на верхньому Дніпрі часто називають чечіткою.

Розповсюдження[]

Цей вид поширений у річках Західної, Середньої та Південної Європи. Відсутня в Іспанії, Італії, на Балканському півострові, в Шотландії, Ірландії, Данії та Скандинавії. У басейні Балтійського моря є лише в річках, що впадають з півдня, до Німану включно, але вже в Зх. Двіні і далі відсутня. В басейні Чорного моря типова форма живе тільки в басейні Дунаю. У басейні Середземного моря, в Криму, на Кавказі і в Закавказзі, в басейнах Каспійського і Аральського морів і в басейні Амура мешкають близькі види вусачів.

У Білорусі типова форма мешкає в Зх. Бузі, Німані, Вілії і в деяких великих притоках. У Німані найбільш часто зустрічається від кордону з Литовської РСР до ст. Мости. Вище за течією, аж до р. Стовпців, небагаточисельний. Дніпровський вусань досить численний лише на верхній ділянці Дніпра в районі Орша — Дубровно. Нижче за течією, а також в пониззях великих приток в даний час зустрічається поодинокими екземплярами, але місцеві рибалки розповідають, що близько 15-20 років тому він тут ловився в значних кількостях. Зникнення вусаня в цих місцях рибалки пояснюють сильним забрудненням річок стічними водами і глушенням риби вибуховими речовинами.

Опис[]

Велика швидкозростаюча річкова риба. Від інших коропових риб відрізняється хоботообразным рилом з горбинкою і чотирма досить розгалуженими вусиками, розташованими на кінцях верхньої губи й у кутах рота. Луска середньої величини, щільна, на кінці загострений. Тіло подовжене, майже циліндричне, зеленувато-жовтувата зверху і белесоватое знизу. Спинний плавець помірно виїмчастий, короткий, але досить високий і сильний. Останній нерозгалужене промінь його сильно потовщений, на задній частині його гострі зубчики. Хвостовий плавець довгий, сильно виїмчастий. Колір спинного й хвостового плавців темний, інші-червонуваті. Голова велика. Рот нижній. Рило видовжене. Губи добре розвинені, великі, м'ясисті, нижня неясно трироздільна. Зяброві тичинки помірної довжини, досить густо сидять. Глоткові зуби трирядні, зазвичай 2.3.5—5.3.2, рідше 2.3.4 — 4.3.2 або інші варіації. Тіло без плям. У статевозрілих самців у період нересту голова покривається епітеліальними горбиками, а спина й верхня частина боків — вузькими поздовжніми смужками, які після нересту зникають. Очеревина біла або бура від безлічі пігментованих точок.

Істотні відмінності між типовою формою та дніпровським усачом є лише з деяких пластичних ознаками. Біля дніпровського вусача кілька вкорочене тіло і подовжена голова, він більш высокотелый, з укороченим хвостовим стеблом, більш високим і більш подовженим у підстави спинним і анальним плавниками, видовженими грудними, черевними і хвостовим плавцями, меншою шириною лоба. За іншими морфологічними ознаками особливих відмінностей немає. Зазначені вище відмінності виявляються лише при порівнянні середніх показників. Частково їх можна пояснити особливостями вікової мінливості вусаня.

Спосіб життя[]

Головним місцем для життя вусаня є ділянки річок з кам'янистим і гальковим дном і швидким плином, проте річок з холодною водою він уникає. Не водиться в заплавах і місцях з мулистим дном. Веде осілий спосіб життя і великих міграцій не робить, проте в межах району свого існування постійно кочує з місця на місце. Молодь вусаня мешкає на дрібних кам'янистих або піщаних перекатах зазвичай разом з пічкурами, відрізняючись від них лише більше дрібною лускою і жовтуватою забарвленням. Дорослі весь час проводять на глибоких бистрині з чистою водою. Майже ніколи не зустрічається в вирах зі стоячою водою. Тримається біля мостів, пристаней, у паль, великих каменів або інших предметів, як правило, у придонній зоні. Навесні виходить на заплаву, часто на досить дрібні місця, а влітку — на піщані мілини та зарослі ділянки, зазвичай у сутінки, вночі та рано вранці. Ходять поодинці або невеликими •зграйками, значні скупчення утворюють під час нересту і взимку на глибоких місцях річки, де всю зиму проводять у малорухомому стані і не харчуються.

Розмноження[]

Статеве дозрівання самок наступає у віці 4 років при довжині тіла 30-35 див. Самці ж дозрівають вже на другому році життя при довжині тіла 8,8—15,6 див. Нерест починається в травні і триває до кінця червня, відбувається на глибоких місцях з кам'янистим дном. Для нересту вусані піднімаються вгору за течією, часто на значні відстані. Ікрометання порційне. Ікра вусаня дозріває в декілька прийомів, і одні і ті ж самки підходять до нерестовищ по кілька разів. На верхньому Дніпрі місцеві рибалки розрізняють три підходи вусаня на нерест: перший з них співпадає з часом цвітіння садів і називається садовик, наступні зазвичай слідують один за одним з проміжками в 10-15 днів. Другий підхід, так званий бобовик, відбувається в період цвітіння бобів, третій — красавик під час цвітіння жита. За даними А. А. Костюченко, на середній ділянці Дніпра розрізняють два підходи вусаня на нерест: «троїцький» і «петровський».

Зазвичай на нерестовищах самців буває значно більше, вони завжди менша за розмірами і по кілька штук ходять за однією самкою.

Існує думка, що ікра вусаня отруйна. Однак ми неодноразово відчували її дію на собі і ніякого шкідливого впливу не встановили. Ймовірно, отруйні властивості нею купуються перед самим нерестом або вже після виметемо як захисне пристосування від повного рибами та іншими водними організмами. Розвиток ікри триває близько 8-14 днів.

Темп зростання[]

Росте марена досить швидко і досягає 90 см довжини і 10 кг ваги. Звичайна довжина вусаня в уловах 50— 60 см і вага 2-3 кг. Дніпровський марена росте значно швидше вусаня з Німану (табл. 71). Найбільш інтенсивно ростуть самки дніпровського вусача, які вже в трирічному віці обганяють у рості чотирирічних вусанів з Німану. Зростання ж самців сильно уповільнений.

Живиться вусань в основному донними організмами: черв'яками, молюсками, личинками комах, ракоподібними, а також кормами рослинного походження.

Господарське значення[]

Деяке промислове значення вусань має лише в річкових уловах на Німані і Дніпрі, вище р. Орші, де він разом з голавлем є основною промисловою рибою. На решті території Білорусі попадається в уловах одиничними екземплярами. Загальний улов вусаня, за даними промислової статистики, лише в окремі роки досягає 4-5 ц, тобто значно менше 0,1% від загального вилову риби. Це наслідок того, що ділянки річок, де мешкає вусань, освоюються промислом недостатньо. При інтенсифікації облова річок улови його могли б бути дещо більшими.

ПОР Риби
Вугор європейськийГоловеньДніпровська марена‎ЄлецьЖерехКарасьКерченський оселедець‎КлепецьКороп •‎ КраснопіркаЛіньЛящМиньОкуньПіскарПлоскирка‎СазанСеврюгаСтерлядьТовстолобикУклейкаФорельЧехоняШпрот європейськийЩукаЯзь
Advertisement